ЧАС ВЕСЕЛИТИСЬ, РАДІТИ НАМ ЧАС!

З Новим роком! Наближається час, коли в душі у кожного оживає казка, та давня - давня, коли всі були маленькими і чекали на Діда Мороза. Чекали з таким трепетом і надією, що довго не могли заснути, а сподівалися хоч краєчком ока побачити його, сказати йому добре слово за подарунки, які на ранок обов*язково будуть під зеленою пахучою ялинкою...

Проходять роки, а та давня казка залишається з нами на все життя. І,будучи вже дорослими, ми так само чекаємо новорічного дива, яке повинно статися в цю чарівну і казкову ніч. Так добре, коли це диво все ж стається. Хоч на одну мить свято Нового року повертає нас у чарівну казку, повертає в пору дитинства і юності, до тих дивних і неповторних хвилин щастя, яке ми вже колись відчували. То ж нехай у кожного буде Новий рік щасливим і радісним, наповнений по самі вінця щастям,  добром, успіхом, удачею!

25 грудня у бібліотеці разом з аматорами художньої самодіяльності від міського Центру культури та дозвілля був проведений новорічний чародій - вечір. Усіх присутніх вітали казкові герої. Бібліотекарі познайомили учасників заходу з українськими традиціями святкування Нового року та Різдва. Була презентована книжкова виставка "Різдвяна зіронька засяяла! ", на якій представлена яскрава література про святкування зимових свят. Всі бажаючі взяли участь у новорічних вікторинах, веселих іграх. Святковий вечір передвіщав собою дійство повне радості, сміху та подарунків. Наприкінці учасники обмінялися новорічними привітаннями та побажаннями. 

Тож, ще раз бажаємо всім чарівних свят та до зустрічі в Нового році!

СВЯТО - ГАРНИЙ ПРИВІД ПОЧИТАТИ

Наближаються Новорічні свята, і все частіше звучать вітання "З Новим роком!", і в душі оживає казка, і кожного з нас охоплює дивне почуття , наче має статися щось радісне і чарівне, усюди панує святкова атмосфера, всі готуються до свята - прикрашають ялинки, готують подарунки для близьких, намагаються завершити всі справи. І особливо приємно у цей метушливий час, зручно вмоститися у кріслі і спокійно погортати книгу, відволіктися від буденності, зануритися у світ книжкових героїв.

Саме з цією метою, напередодні Нового року у бібліотеці був організований перегляд нових надходжень, де всі відвідувачі  мали змогу ознайомитися з новинками, які з*явилися у фондах нашої бібліотеки.

Пропонуємо декілька видань, які , на нашу думку, заслуговують уваги.

Чотири бандити - Андрій, Кабан, Гітлер, Китай - та дівчина Люба їдуть з Крима до Москви, щоб отримати гроші, які залишилися Любі після смерті її батька. Але зробити це не просто - величезну суму віддавати дівчині, здається,не збираються. Дочка циганки, Люба бачить пророчі сни, вміє приспати, насилати хворобу на відстані, і це дуже скоро стане їй у нагоді. бо за героями слідкує кавказький авторитет та чаклун Султан, який теж бачить віщі сни....

Весна 33 года минувшего столетия. Столичный Харьков ошеломлен известием о самоубийстве Петра Хорунжего, яркого прозаика, неукротимого полемиста, литературного лидера своего поколения. Самоубийца не оставил ни завещания, ни записки, но в руках его приемной дочери оказывается архив писателя, в котором  он с провиднической точностью сумел показать судьбы близких ему людей и заглянуть далеко в будущее. Эти разрозненные, странные и подчас болезненные записи, своего рода мистическая хронология эпохи, глубоко меняет судьбы тех, кому довелось в них заглянуть...  Роман Светланы и Андрея Климовых - не историческая проза и не мемуарная беллетристика, и большинство его героев, как и полагается, вымышлены. Однако кое с кем из персонажей авторы имели возможность беседовать и обмениваться впечатлениями. Так оказалось, что эта книга - о любви, кроме которой время ничего не оставилогероям, и о том, что не стоит доверяться иллюзии, будто мир вокруг нас стремительно меняется.

Оксана Забужко, поэт и прозаик - один из самых популярных современных украинских авторов. ЕЕ известность давно вышла за пределы Украины. 

Роман "Музей заброшенных секретов" - украинский эпос, охватывающий целое столетие. Страна, расколотая между Польшей и Советским Союзом, пережившая голодомор, сталинские репрессии, войну, обрела наконец независимость. Но стала ли она действительно свободной? Иной взгляд на общую историю, способный шокировать, но необходим ,чтобы понять современную Украину.

   Ідеальні дівчата з ідеальним вихованням... Невже вони жертви таємної змови проти людства, яка існує ще з незапам*ятних часів? Мета її - виховати слухняних і безпорадних жінок, покірних рабинь для майбутніх чоловіків. Коли гине вихованка одного з елітних навчальних закладів, приховати інформацію не вдається, бо є ті, кому не байдужа доля дівчат...

Катерина Бабкіна - письменниця і сценарист, автор поезії "Вогні святого Ельма" та "Гірчиця", збірки оповідань "Лілу після тебе", а також значної кількості публікацій українською та в перекладах російською, англійською, шведською та іншими мовами. 

Соня - дебютний роман найяскравішої української молодої поетки - це історія про любов, молодість, кордони, гомосексуалістів, євреїв, Німеччину, Польшу, Албанію, Чорногорію, Салоніки, контрабанду, молитву, інцест, вічне життя, заробітчанство, вагітність, пошук, Аллаха, чудеса та чотириста тисяч євро.

Думаете, плохих кошек не бывает? Они ведь ужасно миленькие, да? В таком случае, вы их мало знаете! Кошки - хулиганы, домашние тираны, манипулирующие людьми; Кошки - призраки, ведьмы и оборотни; Кошки - инопланетяне; Кошки - яблоки раздора, оказавшиеся не в том месте не в то время; и многие другие - в сборнике "Плохие кошки".

Двадцать авторов из разных стран рассказывают, какими роковыми могут быть наши любимые пушистые котики. Мы надеемся, что все это вымышленные истории, но на всякий случай: не показывайте  эту книгу  вашей кошке!

Приємного Вам читання !

ПОСЛІДОВНИЦЯ

 ВЕЛИКОГО

КОБЗАРЯ

ДО 180 –РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МАРКО ВОВЧКА

До 180-річчя  від дня народження класика української літератури Марко Вовчка у бібліотеці –філії №3 для користувачів було організоване літературне панно «Послідовниця великого Кобзаря». Мета заходу -  формування потягу до української класики, художньої книжки, до читання взагалі, до спілкування з прекрасним.

В історії української літератури важко знайти письменника, творчий шлях якого був би настільки своєрідним, як шлях Марко Вовчка. На заході бібліотекарі знайомили користувачів з життєвим шляхом та творчою спадщиною письменниці. Спадщина Марка Вовчка - «Народні оповідання», повісті «Інститутка», «Три долі», «Павло Чорнокрил», «Гайдамаки» та інші про становище народних мас, присвячені селянам-кріпакам.

Творчий спадок Марко Вовчок займає значне місце в українській та російській літературі. У цьому році відзначається 155 років з дня виходу книги Марко Вовчка «Народні оповідання».

На заході користувачі ознайомились з самобутнім автором, способом його мислення, з цікавими творами.

ТАЛАНТ НЕЗВИЧАЙНИЙ І СУПЕРЕЧНИЙ

Микола Хвильовий ... Здригнеться серце при цьому імені... Публічно супроводжували його свинцевими епітетами та прокльонами, в інтимі ж згадували притишено, з озирками. Його ганили й ним захоплювалися, звинувачували в усіх смертних гріхах і зараховували до лику мучеників та святих, намагалися викреслити з історії літератури й визначали чільною фігурою XX сторіччя.  То хто ж він, цей Микола Хвильовий ?

Доля майбутнього письменника складалася нелегко. Народився Микола Григорович Хвильовий (справжнє прізвище М.Г. Фітільов) 13 грудня 1893 року у селищі Тростянець на Харківщині(тепер райцентр Сумської області) в родині вчителів. Мав брата Олесксандра і трьох сестер. У 1904 році батьки розлучилися , і Микола залишається з матіррю. Закінчивши початкову школу хлопчина продовжив навчання у Богодухівській гімназії, після виключення з неї , кілька років працював на Донбасі, "бродяжничав, босякував, мандруючи в південних степах". Потім він все ж повернувся на Богодухівщину, склав екстерном іспити та одержав диплом.

 З 1916 року він на фронтах першої світової війни, що зробила з нього більшовика, потім на фронтах громадянської війни, де йому оголошують смертний вирок. Від смерті Миколу врятувала "молоденька, чорноока комуністка" Юлія Уманцева. яка згодом стала його дружиною.

Микола Хвиловий з дружиною та падчеркою

По весні 1921 року Микола Хвильовий прибув до Харкова, щоб серйозно випробувати свої сили в літературі, привіз з собою чимало аркушів, списаних поетичними рядками. І вже влітку цього ж року окремою книжечкою виходить поема молодого автора "В електронний вік", побачили світ і  збірки  поезій "Молодість" та "Досвітні симфонії".  Ці збірки засвідчили, що в літературу прийшов поет - романтик. Приблизно через рік поряд із поезіями почали з*являтися і прозові "етюди" Миколи Хвильового. Активно займається Хвильовий і літературознавчою діяльністю. На початку 1925 року він розпочинає велику літературну дискусію  і разом з однодумцями створюєлітературну організацію ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури). Хвильовий та його прибічники відчували, що система диктатури пролетаріату перероджується в диктатуру партії, що гуманістичні принципи суспільного життя лише декларуються, тому активно виступали проти політики Комуністичної партії. Твори Хвильового опиняються під пильною увагою цензури, його твори трактуються як націоналістичні та контреволюційні, їх перестають друкувати.

Члени ВАПЛІТЕ : В.Сосюра, П.Тичина та М.Хвильовий

Саме у цьому, немилосердно важкому, болісному роздвоєнні чесного комуніста, який романтично вірив у ідеали революції, йшов за них на смерть, а потім побачив, що ідеали деформуються, і криються причини самогубства письменника. У травні 1933 заарештовують приятеля Хвильового, письменника Михайла Ялового, на Україні поширюється голод. Микола Хвильовий приголомшений,він гарячково шукає цьому пояснень. Але не знаходить.

Вранці 13 травня він збирає у себе на квартирі  найближчих друзів - Миколу Куліша, Олеся Досвітнього, Івана Дніпровського, Михайла Йогансена, частує їх чаєм, жартує, грає на гітарі, декламує "Беси" Пушкіна. Через деякий час вийшов до свого кабінету і вже не повернувся: пострілом у скроню обірвав своє життя на сороковому році від роду.

"13" було найулюбленішим числом Миколи Хвильового. 13 грудня він побачив світ, а 13 травня пішов із нього.

Той постріл травня в серці громом, він став провісником тривог,

І не лишився невідомим трагедій багатьох пролог.

Тепер ми зрозуміти можем таємні підступи катів.

Поставить крапку їх загрозам тим пострілом співець хотів.

Хотів усіх він сповістити про помах чорного крила,

Бажав братам творити,жити, - епоха їх не вберегла.

Вони прийшли на поклик ранній, на чай і на гітари дзвін,

Вони прийшли на спів прощальний - востаннє їм співає їм!

12 грудня у бібліотеці до 120 -річчя М. Хвильового була "розглянута" літературна справа "Талант незвичайний і суперечний". Цього дня усім користувачам бібліотеки працівники абонементу біля книжкового перегляду розповідали про трагічну долю письменника, знайомили з його творчістю.

Книжковий перегляд 

60 років нема з нами Миколи Хвильового. Він був високоосвіченою людиною, грізним полемістом, ніжним ліриком, лагідним, люблячим батьком, завзятим мисливцем. Говорив швидко, нервово, сміявся щиро, дзвінко, одним словом, був звичайною людиною, в якій жив, бунтував, сумнівався. боровся і утверджувався великий талант. Цей талант тягнувся до зір. 

Всім зацікавленим пропонуємо до перегляду фільм про письменника, та рекомендуємо прочитати його твори.

Новела "Я(Романтика), яку Хвильовий читав у Київському театрі ім. Т.Г.Шевченка, справила глибоке враження на кількатисячну аудиторію. Перед нами образ чекіста, який у вогні фанатизму вбиває рідну матір.

Роман "Вальдшнепи" довго був під забороною цензури, трактувався, як контреволюційний та націоналістичний. Повністю був опублікований після прогологення в Україні незалежності.

Мотиви сумніву та розчарування в існуючому режимі особливо простежуються у "Повісті про санаторійну зону". Вражає глибокий аналіз стану суспільства. Подаючи сцени з життя ніби реальної, а швидше символічної , "санаторійної зони", де зібралися люди різних суспільних прошарків, автор розгортає картину відчуття ними всіма якоїсь безвихідності тупика.

До збірок увійшли оповідання та поезіїї Миколи Хвильового.

                                  

                                 

                                         

ПРАВОВІ ДІАЛОГИ

Міжнародний день прав людини, який знаменує річницю ухвалення Генеральною асамблеєю ООН Загальної декларації прав людини у 1948 році, відзначається 10 грудня.

Правова освіта підростаючого покоління  - одне з важливих завдань, яке стоїть сьогодні перед бібліотекою. До Міжнародного дня прав людини у бібліотеці - філії відбулися правові діалоги "Сам собі адвокат", за участю юриста  відділу юстиції Роткевич І.В., яка надала молодим користувачам бібліотеки консультації, провела бесіду - пораду на тему "Особливості міжособистих стосунків юнацтва". 

Цей захід дав змогу юнакам і дівчатам краще пізнати , усвідомити  та зрозуміти закони нашої держави, розширити і поглибити знання з правознавства. У програму заходу увійшов перегляд літератури правової тематики, огляд провела бібліотекар читального залу Михайленко Н.М. У нашій бібліотеці створено такі умови, де кожен юний користувач може отримати необхідну правову інформацію.

"ТРЕБА НЕ БОЯТИСЯ, ТРЕБА ЗНАТИ!"

Поріг ХХІ століття людство переступило з низкою жахливих хвороб. Особливо небезпечні ВІЛ та його кінцева стадія СНІД. У всьому світі на початку грудня говорять про СНІД, про те, яку загрозу існуванню людства несе ця глобальна епідемія. Згадують і оплакують тих, хто помер. або смертельно хворий, говорять про профілактику і запобігання захворювання. 

Наша бібліотека постійно займається популяризацією  питань здорового способу життя, профілактикою шкідливих звичок серед молоді. Так, і цього року, 5 грудня, у бібліотеці спільно з Центром соціальних служб для дітей, сім*ї та молоді до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом був проведений захід - Розгляд проблемних ситуацій "ТРЕБА НЕ БОЯТИСЯ, ТРЕБА ЗНАТИ!" Підготувала захід провідний бібліотекар юнацького абонементу   Яблуновська В.В..

Інформація, яку отримали учасники заходу від спеціаліста ЦСССДМ Самчишиної Т.М., подавалася жваво, в легкій формі, що спонукало присутніх учнів ПТУ № 6 до активного діалогу. Підлітки аналізували різні ситуації, разом обговорювали шляхи зараження вірусом імунодефіциту, говорили про профілактику захворювання. Для присутніх була організована виставка - проблема"СНІД: НАОДИНЦІ БИТВУ НЕ ВИГРАТИ"Видання , представлені на виставці інформують про проблеми ВІЛ - СНІД, наркоманії, про трагічні долі людей, які зіштовхнулися з цими проблемами. Наприкінці заходу до перегляду був запропонований фільм "Щоденник Насті". 

                                Хай    милосердними   ми  будемо

3 грудня у всьому світі відзначається Міжнародний день інвалідів. Від того, як суспільство відноситься до людей, яким  по тим чи іншим причинам важко або неможливо самостійно потурбуватися про себе, залежить рівень цивілізації суспільства . Тож цей день не свято, а скоріше нагода привернути увагу здорової частини суспільства  до проблем людей з обмеженими фізичними можливостями. 

У цей день осторонь не залишилася і наша бібліотека. У читальному залі бібліотеки - філії було проведено інформ - досьє "ХАЙ МИЛОСЕРДНИМИ МИ БУДЕМО". На захід було запрошено  як людей з обмеженими можливостями, які є читачами бібліотеки, так і мешканців мікрорайону № 13. Для них був організований перегляд "РЕАБІЛІТАЦІЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ІНФОРМАЦІЇ", на якому представлені закони, статті з періодичних видань , щодо соціальної, фізичної реабілітації інвалідів. Провідний бібліотекар Амшеннікова Н.А. говорила з присутніми про необхідність інтеграції неповноспроможних у активне громадське життя, політичну та економічну діяльність, культурне середовище. Завідуюча відділом обслуговування Кошельнікова О.О. провела бесіду біля перегляду літератури. Потім усі бажаючі у рамках "Соціального офісу", який діє у бібліотеці більше року, мали змогу отримати скайп - консультації спеціалістів Крюківського територіального центру по обслуговуванню інвалідів. 

Готуючи та проводячи цей захід ми намагалися привернути увагу громади до тих, хто має обмежені можливості, допомогти їм створити належні умови життя, пам*ятати, про те,що цим людям потрібна увага та піклування не тільки у цей грудневий день, а постійно.