Конституція -зміст наших діянь і мрій

Як відомо, хороший меч кують не за один день, елітне вино витримують багато років, процес створення Конституції Україні також був довгий і тернистий. Починаючи з Конституції Пилипа Орлика 1710 року, яка, щоправда, так і не вступила в дію, і закінчуючи безсонною ночею з 27-го по 28-е червня 1996-го року, коли Основний Закон нарешті був прийнятий, — таким був нелегкий шлях цього великого документа. Але й результат того вартий — Конституція Україна по праву визнається однією з найбільш досконалих і демократичних Конституцій у всьому світі!

28 червня 1996 Верховна Рада України прийняла нову Конституцію України - першу Конституцію незалежної української держави.

 Парламентарії врахували зауваження Президента України, а також підтримали всі спірні статті проекту - про державні символи в України, про державну українську мову, про право приватної власності в Україні. Прийняття конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність. Прийняття конституції було найважливішим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.

Дана конституція діє і сьогодні. Відповідно до Конституції, день прийняття Основного Закону є державним святом - Днем Конституції України.

Вітаємо Вас з Днем Конституції України! Бажаємо вам міцного здоров'я та творчого натхнення, добробуту і затишку у ваших родинах, мудрості і далекоглядності, високих досягнень, успіхів у праці та нових звершень заради реалізації принципів Основного Закону нашої Вітчизни – народовладдя, гуманізму та законності.

Запрошуємо відвідати перегляд, який організований у бібліотеці до цієї дати.

Зелені свята в Україні

         Ой, земле, радістю умийся -Прийшла до нас Зелена Трійця!
              Нехай Господь нам душу гріє, А поле житом зеленіє! 

 Свято Трійці, після Різдва та Великодня, - одне з найшанованіших свят в Україні. Його ще називають П`ятдесятницею, адже Трійця відзна¬чається на 50-й день після Великодня. Назва «Зелені свята» дуже стародавня, в її основі лежить культ дерева, культ квітів. Зі святами пов`язані барвисті та поетичні народні обряди і звичаї.

Вітаємо всіх зі святом Трійці! Нехай літо дарує нам сонячний і радісний настрій, багато усмішок на кожен день. Нехай цього дня разом із запашною зеленню в кожну домівку входять мир, злагода і Божа благодать. А людські серця наповнюються добром, щирістю та душевним теплом!

Запрошуємо ознайомитися з переглядом літератури, підготованим до свята.

Дивовижне і чудове ім*я Пушкін

У червні 2014 року виповнюється 215 років з дня народження Олександра Сергійовича Пушкіна (06.06.1799р.) – видатного російського письменника, поета, драматурга.

Олександр Сергійович Пушкін був тісно пов’язаний не тільки з Україною, а й з українськими письменниками, поетами, громадськими діячами.

Дружина поета, Наталія Гончарова, була правнучкою знаменитого українського гетьмана Петра Дорошенка. Письменник відвідував Ярополець і могилу гетьмана у 1833.

Пушкін був у близьких стосунках із українцями М. Маркевичем, М.Максимовичем, Д. Бантишем-Каменським, Орестом Сомовим, допомагав М. Гоголеві увійти в російську літературу. Він цікавився українським фольклором, мав у себе «Опыт собрания древних малороссийских песней» М. Цертелева,«Малороссийские песни» М. Максимович  та його ж таки «Малороссийские народные песни», «Запорожскую старину» І. Срєзнєвського, однак українська народна образність не знайшла майже ніякого відбитку в його творчості.

Перебування під час заслання в 1820—1824 в Катеринославi та Одесі, відвідування Києва, Кам'янки біля Білої Церкви, помістя Родзянків на Полтавщині, Бовтишки на Кіровоградщині познайомило Пушкіна з українським національним життям і природою України.

П. Куліш підкреслював значення Пушкіна для української літератури. Пушкін впливав на неї як вишуканістю свого поетичного слова, так і великодержавною російською ідеологією. Шевченко своєю поемою «Сон» («У всякого своя доля») пристрасно заперечив пушкінську апотеозу Петербургу в поемі «Мідяний вершник».

Пушкіна перекладали на українську мову, починаючи з 1829 р.  Найкращі переклади 19 — початку 20 століття належать Л. Боровиковському, М. Старицькому, І. Франкові, М. Вороному. Серед радянських перекладачів найвизначніші П. Филипович, М. Зеров, М. Рильський, М. Бажан, М. Терещенко, Н. Забіла, В. Свідзінський.

Із творчістю Пушкіна був добре ознайомлений Т. Шевченко. Його вірші він цитував напам'ять і декотрі з них  відображаються і в його власній творчості. Високо оцінювали російського поета І. Франко, Ю. Федькович, Панас Мирний.

Водночас Пушкін у період свого південного заслання був тісно пов'язаний із Україною, жив у Катеринославі, Кам'янці, Одесі, бував у Києві, Тульчині. Йому були добре знайомі українська народна поезія й історія. В бібліотеці Пушкіна були збірники, в яких містилися українські народні пісні, в тому числі М. Цертелєва, М. Максимовича, П. Лукашевича. Київська давнина відображена у його поемах «Руслан і Людмила», «Русалка», у «Пісні про віщого Олега». Полтавськими і київськими мотивами пройняті рядки поеми «Полтава».

Драматичні твори Пушкіна («Борис Годунов», «Камінний гість», «Маленькі трагедії») йдуть на сценах українських театрів. Широко представлені в репертуарі театрів написані за творами Пушкіна опери «Руслан і Людмила» М. Глинки, «Русалка» О. Драгомижського, «Борис Годунов» М. Мусоргського, «Євгеній Онєгін» і «Мазепа» П. Чайковського, «Алеко» С. Рахманінова, балети «Мідний вершник» Р. Глієра, «Бахчисарайський фонтан» Б. Асаф'єва й ін. За творами Пушкіна українські композитори створили опери «Дива дивні» — В. Птушкін і «Золота рибка» — Г. Юсим, симфонію-поему «Прощання» — В. Бібик й ін.

Музеї Пушкіна існують в Одесі та Кам'янці, пам'ятники поетові — в Одесі, Києві, Кам'янці , Феодосії, Харкові, Тернополі тощо.

До ювілею письменника до уваги  користувачів бібліотеки запропонована поетична книжкова виставка "Дивовижне і чудове ім*я Пушкін". Це своєрідна виставка - інсталяція, яка з першого погляду привертає до себе увагу, занурює у романтичну атмосферу світського життя , торкає найтонші струни душі.

Віртуальна книжкова виставка

До Дня слов*янської писемності і культури завідуючою бібліотекою Кузьминською О.В. та провідним бібліотекарем Клименко Т.А. була створена віртуальна книжкова виставка "ІСТОРІЯ ПОКОЛІНЬ В УКРАЇНСЬКІЙ ПРОЗІ". Представляємо виставку до уваги.