місія

Місія бібліотеки - бути справжнім інформаційним та культурним центром у мікрорайоні, популяризувати знання, забезпечувати дозвілля мешканців .

четвер, 19 березня 2015 р.

ВЕСНА У РИМАХ ЛІНИ КОСТЕНКО

19 березня на честь 85-ти річного ювілею Ліни Костенко бібліотека влаштувала поетичне надвечір*я "ВЕСНА У РИМАХ ЛІНИ КОСТЕНКО". На захід завітали учні ПТУ № 6. Ведучі заходу розповіли присутнім про життєвий і творчий шлях Ліни Василівни.

 Особливу зацікавленість у аудиторії викликала розповідь про особисте життя поетеси. Для багатьох стало відкриттям те, що знаки уваги юній Ліні приділяв Василь Симоненко, але вона не могла відповісти йому взаємністю, бо поїхала навчатися до Москви. Там вона знайомиться з поляком - письменником Єжи Пахлевським, який став батьком її дочки Оксани.  Шлюб виявився недовгим - після закінчення літінституту Єжи звав Ліну переїхати до Польщі, та вона не змогла жити без України. Розставання було болісним, бо пара дуже кохала одне одного. Ліна Костенко пише вірш "Поїзд до Варшави", в якому вилила всю тугу, увесь смуток за втраченим коханням. Пізніше ці слова були покладені на музику, з*явилася прекрасна лірична пісня, яку виконує Руслана Якобійчук.

У важку пору пору, коли її творчість була заборонена, Ліна Костенко зустріла вірного супутника життя Василя Цвіркунова. Вони прожили щасливе життя, і смерть чоловіка в 2000 році стала для жінки тяжкою втратою.

До уваги присутніх була запроронований перегляд віртуальної книжкової виставки, та книжкової виставки , яка організована відділом абонементу.










середа, 18 березня 2015 р.

ВЕЧІР ПОЕЗІЇ У БІБЛІОТЕЦІ

21 березня - Всесвітній День поезії.Рішення про встановлення даного свята було прийнято генеральною конференціїєю ЮНЕСКО в зв'язку з тим, що поезія може допомогти людині розгадати найскладніші питання. Вона формує громадську думку і в той же час передає внутрішні переживання як самого автора, так і читачів. Основна свята — дозволити невеликим видавництвам, які несуть поезію в маси, заявити про себе як можна голосніше. Крім того, представники ЮНЕСКО вважають, що поезія була і залишається найважливішою частиною сучасного мистецтва. Тому людство повинно навчитися цінувати поетичні рядки і знаходити в них справжнє багатство.

День поезії — це ще й нагадування всім сучасникам про великих поетів, які своїм твердим словом впливали на долі цілих держав і завжди були в пошані.

18 березня 2015 року у читальному залі бібліотеки відбувся вечір поезії "Поезія- це дотик до душі" з місцевим поетом - філософом Віктором Якимцем, відомим за псевдонімом "Доктор Ого".

На вечорі були присутні учні та викладачі ПТУ № 6, користувачі бібліотеки- шанувальники поетичного слова та  громада мікрорайону.

На початку зустрічі автор розповів про себе: як починався творчий шлях, як йому працюється зараз, про творчі плани на майбутнє. А потім всі поринули у глибину поезії, слухаючи авторське читання. Духовний потенціал його творчості наскільки високий, що світло йде від його тепла, душевності. Це було тепле свято однодумців спільного поетичного сприйняття, в якому не було місця поспіху і невідкладності. Гості, немовби, зробили паузу в цьому стрімкому світі, зупинилися на мить, відчули глибину, гармонію. щирість і відвертість віршів, де не було брехні, де був Світ без початку і кінця.

  




Масу емоцій у людей старшого покоління викликав вірш "Старики", у багатьох на очах бриніли сльози.



Неповторну атмосферу вечору надавало звучання бансури, дудука, сопілки, пан-флейти у виконанні Бориса Бабілуа.

На закінчення вечора присутні мали змогу переглянути книжкову викладку та зробити фото на згадку.



Ця зустріч показала, що поезія - є, вона існує, є стихія безкорисної творчості, вона народжується і живе навіть у найтяжчі часи.



понеділок, 16 березня 2015 р.

ЮВІЛЕЄВІ ЛІНИ КОСТЕНКО ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ

19 березня 2015 року - ювілей відомої української поетеси, лауреата Державної премії імені Т. Шевченка Ліни Василівни Костенко. Їй виповнюється 85.Ця мужня жінка дуже рано зійшла на поетичний Олімп України, звернувши на себе увагу таких видатних майстрів слова, як Олесь Гончар, Андрій Малишко, Максим Рильський та ін. Ліна Костенко належить до плеяди найталоновитіших із плеяди "шістдесятників", які під час хрущовської відлиги сказали своє вагоме "ні" тоталітарному режимові, що впродовж десятків років тримали в оковах покори українське слово.

 Ліна Костенко -глибоко сучасна, глибоко українська поетеса. І сьогодні її зоря сяє гордо і чисто на поетичному небосхилі України.

Костенко Ліна Василівна — українська письменниця, поетеса, “шістдесятниця”. Народилася 19 березня 1930 р. у м. Ржищів на Київщині. Вищу освіту здобувала в Київському педінституті, у Московському літературному інституті (1956 р.). Посіла чільне місце у плеяді “шістдесятників”. Опубліковані перші збірки “Проміння землі” (1957 р.) та “Вітрила” (1958 р.), “Мандрівки серця” (1962 р.) засвідчили величезну літературну обдарованість, самобутність як змістового наповнення, так і стилістики творів, глибину думки, сміливість громадянської позиції поетеси. Згодом, на кілька років, за умов радянської цензури твори Л. Костенко потрапили під заборону через “ідейну нечіткість”, не друкувалися. У 1977 р. після перерви вийшла у світ її книга “Над берегами вічної ріки”, а також “Маруся Чурай” (1979 р.), “Неповторність” (1980 р.), “Сад нетанучих скульптур” (1987 р.), “Вибране” (1989 р.), ін. Багато творів присвячені висвітленню української національної історії,- перу Л. Костенко належать історичні поеми “Берестечко”, “Князь Василько”, “Лютіж”, “Дума про братів Неазовських”, “Скіфська Одіссея”, ін. У 1987 р. удостоєна Шевченківської премії. Має почесні звання: професор Національного університету “Києво-Могилянська Академія”, почесний доктор Чернівецького, Львівського національних університетів та Київського університету ім. М. Драгоманова. У 1994 р. удостоєна премії ім. Петрарки. У 2010 р. у київському видавництві “А-ба-ба-га-ла-ма-га” був опублікований перший прозовий роман Л. Костенко “Записки українського самашедшого”, що поетеса писала упродовж 10 років, який поєднав стилістику художньої літератури, особистих щоденників і публіцистики. Л. Костенко відмовилась від звання Героя України. Нагороджена Почесною відзнакою Президента України (1992 р.) та Орденом князя Ярослава Муд­рого V ступ. (2000 р.).

До ювілею поетеси бібліотека презентує віртуальну книжкову виставку "Весна у римах Ліни Костенко". Виставка складається з двох розділів:

1-й розділ "Слова, як сонце сходили в мені"знайомить пошановувачів творчості Ліни Костенко з її самобутнім талантом, творчим надбанням поетки. Тут представлені історичні романи "Маруся Чурай"(який відзначений Шевченківською премією) та "Берестечко", поетичні збірки "Триста поезій"- це найповніше вибране поетеси за часів незалежності, "Гіацинтове сонце"- поезії з цієї збірки стали піснями Ольги Богомолець, талановите виконання яких ми чуємо переглядаючи виставку. Знайомить розділ із поемою, де тріумфує стихія людських почуттів "Річка Геракліт", романом "Мадонна перехресть", який присвячений доньці Оксані, і є своєрідним родинним альбомом поетеси. Цікавим для читача стане і перший прозовий роман Ліни Костенко "Записки українського самашедшого". Він зразу ж став українським бестселером.

"Душа належить людству і епохам"- другий розділ виставки. Розділ знайомить із літературно - публіцистичним твором І. Дзюби "Є поети для епох", містить інформацію про біографію  Ліни Костенко, інтерпретацію її творів, видання в яких аналізується творчий доробок поетеси.



середа, 11 березня 2015 р.

СЛАВЕТНИЙ ТВОРЕЦЬ ГІМНУ УКРАЇНИ


Пісня – душа народу, національні гімни – найвищий вияв його волелюбних прагнень, духовно-патріотичних устремлінь. Втративши свою державність, Україна кілька століть не мала і свого, національного гімну, його заступали патріотичні пісні, часто регіонального характеру, що не охоплювали долі всього народу, розмежованого кордонами австро-угорської та російської монархій.

Цього року на державному відзначається 200-річчя від дня народження композитора Михайла Вербицького - автора музики гімну України і 150-річчя з часу першого виконання нашого славеня.

4 березня 2015 року виповнюється 200 років від Дня народження українського священика, композитора, диригента, громадського діяча Михайла Вербицького. Спадок митця нараховує 133 композиції. Найвідомішим твором є музика до Державного Гімну «Ще не вмерла Україна» на слова Павла Чубинського. Високий художній рівень творів Михайла Вербицького дає право називати його першим західноукраїнським композитором-професіоналом, незважаючи на те, що він не закінчував спеціальних музичних шкіл і сучасники вважали його митцем-аматором. Рішенням 37-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО 200-річчя з Дня народження Михайла Вербицького включене до календаря пам’ятних дат на 2014—2015 роки, які будуть відзначатись під егідою цієї найбільш авторитетної в галузі освіти, науки і культури організації.

 Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року. Український етнограф, фольклорист, поет Павло Платонович Чубинський пише вірш «Ще не вмерла Україна».

Отримавши поширення на Західній Україні патріотичний вірш не пройшов повз увагу й релігійних діячів того часу. Один з них, отець Михайло Вербицький, ще й знаний композитор свого часу, захоплений віршем Павла Чубинського пише музику до нього. Вперше надрукований у 1863, а з нотами – 1865 почав використовуватись як державний гімн у 1917 році.  У 1917-1920 «Ще не вмерла Україна» як єдиний державний гімн законодавчо не був затверджений, використовувалися  інші гімни.  У 1864 році на свято Івана Хрестителя в Перемишлі багатотисячний натовп слухав могутній хорал. На святі був тоді і львівський єпископ Тома Полянський, засновник першого українського театру у Львові. Він неабияк уподобав хорал і використав його (щоправда, з невеличкими змінами — пісня звучала як «Ще не вмерло Запоріжжя») в постановці оперети Карла Гайнца «Запорожці», якою 25 грудня 1864 року й відкрили театр. Пісня так припала до душі публіці, що її виконували на біс.

А вже наступного ранку її співав увесь Львів. Ця пісня на музику Вербицького й стала гімном — спочатку Галичини, а потім і УНР. Злившись воєдино, слова і музика пісні одухотворювали покоління борців за волю України. Лише 15 січня 1992 музична редакція Державного гімну була затверджена Верховною Радою України, що знайшло своє відображання у Конституції України. А 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний гімн України."

З нагоди цієї дати до уваги користувачів бібліотеки у читальному залі організований перегляд "Славетний творець гімну України". Кожен бажаючий має змогу ознайомитися з історією створення гімну, та з біографією автора музики Михайла Чубинського.