місія

Місія бібліотеки - бути справжнім інформаційним та культурним центром у мікрорайоні, популяризувати знання, забезпечувати дозвілля мешканців .

четвер, 27 серпня 2020 р.

                                          ВИЇЗНИЙ  ЧИТАЛЬНИЙ  ЗАЛ

З метою популяризації послуг бібліотеки і читальної зали зокрема,  у четвер 27 серпня, працівники читальної зали бібліотеки – філії № 3 з підбіркою газет та журналів вийшли на вулицю.

Така форма роботи  у період адаптивного карантину прийшлася до душі мешканцям мікрорайону.  Вони охоче підходили до викладки, знайомилися з періодичними виданнями, які наявні у фонді бібліотеки. Всю періодику можна було роздивитися, ознайомитися зі змістом.  Бажаючі мали змогу записатися до бібліотеки та взяти уподобані газети та журнали додому.








середа, 5 серпня 2020 р.

БЕЗСМЕРТНИЙ НОВЕЛІСТ



5 серпня 2020 року увесь літературний світ відзначає 170 –ти річчя від дня народження відомого французького письменника Гі де Мопассана.

Мабуть кожен пам’ятає  себе підлітком  , коли  потай  від дорослих, вночі  читав «Пампушку» та «Любого друга»… На книгах Мопассана виросли цілі покоління читачів, для яких він був і залишається сьогодні одним з найбільш читаних і улюблених французьких авторів.

Народився письменник  в незаможній дворянській родині, на півночі Франції. Дали йому довге ім'я Анрі Рене Альбер Гі де Мопассан, хоча сам він з дитинства називав себе коротеньким Гі.

Творчість письменника  перепліталася з натуралізмом. Ненаситний в любові, він перетворював більшість жінок в персонажів новел, оповідань і романів. Гі де Мопассан відчував нестримну пристрасть до жінок, мав славу ловеласа, заводив  купу романів і випадкових зв'язків. Любовні пригоди стали основою для левової частки творів. 

Чоловік зумів заробити на літературі цілий статок, і на той час вважався дуже заможним.

 А ще він захоплений мандрівник, що об'їхав Європу і заглянув у найвіддаленіші куточки світу.

Першим літературним наставником письменника був Гюстав Флобер. Саме він вимогливо розбирав і редагував твори молодого Мопассана, не дозволяючи йому друкуватися, поки не була написана новела «Пампушка», яку Флобер назвав шедевром. Цей твір відразу ж став дуже популярним серед читачів.

Після колосального успіху «Пампушки» всього за десять років Мопассан створив всі свої 29 книг.

Він написав за своє життя понад 300 оповідань, Мопассана справедливо називають одним із творців сучасної форми розповіді. Вчилися у нього мистецтву короткої форми О. Генрі і Сомерсет Моем, а його талантом захоплювалися Фрідріх Ніцше, Іван Тургенєв і Лев Толстой. До речі, одним з перших перекладачів Мопассана на російську мову був Лев Толстой .

А чи знали ви, що Мопассан, як і багато інших французькі митців, активно виступав проти зведення Ейфелевої вежі. Проте, коли вежа все ж була побудована, Мопассана стали часто бачити обідаючим в ресторані в середині неї. Свою присутність письменник пояснював так: "Це єдине місце в Парижі, звідки її не видно".

Чоловік , не зважаючи на те, що був ловеласом ,до кінця життя залишався холостяком. Можливо, просто так і не знайшов ту єдину. Гі - автор безлічі висловлювань про дівчат, які перетворилися на афоризми. Одне з них: «Я люблю тільки одну жінку - незнайомку, якої не має в реальності».

Через десятиліття після смерті Гі де Мопассана у французькому виданні «Еклер» з'явилася сенсаційна новина про те, що автор «Милого друга »- батько трьох дітей: двох дівчаток і хлопчика. Сам письменник ніколи не говорив про дітей, та й родичі заперечували факт їх існування. Гі залишив заповіт, в якому майже весь статок перейшов племінниці.

Гі де Мопассан мав погану спадковість. Мама страждала психозами, а молодший брат і зовсім помер в психіатричній клініці. Письменник все життя боявся помутніння розуму, але його це не оминуло. До того ж здоров'я підірвало надмірне розумове напруження, адже він писав не припиняючи.

Гі страждав на головні болі, пізніше і нервові припадки. У 1891 році чоловік спробував покінчити життя самогубством, перерізавши собі горло. Потрапив в психіатричну лікарню, а через два роки помер. Автор, що вмів правдиво і зворушливо писати про любов, не дожив до 43 років.

 

 




вівторок, 28 липня 2020 р.

ХРЕЩЕННЯ РУСІ - УКРАЇНИ

День хрещення Київської Русі-України – державна пам'ятна дата, що відзначається щорічно 28 липнявідповідно до Указу Президента України  від 25 липня 2008 року 

Дату обрано не випадково. За переказами, саме в цей день у 988 році
князь Володимир, син князя Святослава, прийняв історичне рішення про хрещення Русі та хрестився сам з дружиною. При хрещенні він отримав ім’я Василь.  А за дійство, яке відбулося у водах Дніпра, коли хрещення прийняли усі, князя люди стали звати «Великим». Після свого хрещення Володимир наказав киянам хреститися, а поганських ідолів скинути у Дніпро. Місце, де були хрещені діти Володимира Великого в Києві, до цих пір називається Хрещатиком. Святе Хрещення прийняли після Києва жителі Новгорода і Смоленська, Полоцька і Турова, Пскова, Луцька, Володимира-Волинського, Чернігова, Курська, Ростова Великого і інших міст.  В храмах, богослужіння здійснювалося за православним чинопослідуванням на зрозумілій народу рідній слов'янській мові, по тих книгах, які ще за століття до того були перекладені з грецької на слов'янську святими рівноапостольними братами Кирилом і Мефодієм. Варто зазначити, що прихід християнства в Київську Русь пов'язаний княгинею Ольгою, яка була бабусею Володимира. У 954 році княгиня здійснила паломництво до Константинополя, де вона прийняла святе хрещення, отримавши церковне ім'я Олена, а хрещеним батьком став імператор Костянтин. Ольгу вважають покровителькою православної віри. Завдяки її діяльності на Русі почали будувати храми, встановлювати хрести і знищувати язичницьку символіку.
До речі, точну дату хрещення так і не встановили, її відзначили лише ймовірно. Це 14 серпня (за старим стилем або 27 липня за новим) 988 року.
Більше про подію можна дізнатися, завітавши до бібліотеки- філії № 3. Бібліотекарі із задоволенням  ознайомлять кожного, кому цікава ця тема з  літературою , яка наявна у фонді нашої книгозбірні.






пʼятниця, 24 липня 2020 р.

Непересічні особистості приваблюють…


Володимир Кирилович Винниченко – знакова постать у літературі та в історії нашої держави. Він не тільки мистецьки зобразив свою добу, але й був її активним творцем. Із думкою про возвеличення нашої нації, піднесення України на рівень європейських держав, працював Винниченко на літературній ниві та боровся за державну незалежність.
Всім відомі  Винниченкові   вислови про Україну : «Стійте всіма силами за Україну», «Що не кажіть, важко Україні давалася воля» , «Бути українцем  - це значить, бути постійно в стані доказування свого права на існування».
До 140 – річчя  від дня народження письменника і громадського діяча  до уваги представляємо буклет – біографічну розвідку  «Володимир Винниченко : парадокси  долі і творчості». 
До речі, точна дата народження Володимира  Винниченка  досі не відома, бо існує , як мінімум, три дати його народження… Так у метричній книзі  церкви – це 28 липня 1880 року. Але вона відрізняється від дати , яку вказувала дружина письменника Розалія Винниченко (Лівшиць) – 26 липня, та ця дата не збігається 
з датою, наведенною у «Щоденнику» самим літератором – 27 липня.