ДО ДНЯ ПЕРЕМОГИ

              9 травня 1945 року назавжди ввійшло в історію як День Перемоги у найбільшій і найкривавішій війні XX століття на нашій планеті.           Низько вклоняючись мужності і подвигу наших дідів, дякуємо їм за Перемогу,за щастя жити,яке вони дарували нам.                                            Бажаємо їм здоров*я,терпіння,любові і поваги оточуючих,миру і злагоди в родинах.

ВШАНУЙМО ВЕТЕРАНІВ!

До Дня Перемоги у бібліотеці була організована книжкова виставка мемуарів"За датами імена за іменами історія".Адже книги про війну-це теж пам*ятник героям війни,відомим і невідомим її солдатам,це пам*ть про світлі подвиги і трагічні жертви.

            Вірш вітання від користувачки юнацького абонементу бібліотеки               Бабич Аліни Миколаївни  

                                         УКЛІН ТОБІ, СОЛДАТЕ! 

                                      Роки війни минули вже давно

                                      Тепер про них не згудує ніхто

                                      Сучасну молодь це вже не цікавить,

                                      Бо їх тепер майбутнє тільки вабить.

                                      Але не варто нам минуле забувать,

                                      Воно багато чого може розказать.

                                      Про те, як вороженьки тії

                                      Повзли на Україну наче змії,

                                      А прадіди стояли до останку

                                      З надією дожити хоч до ранку.

                                      Не просто так вони всі помирали,

                                      За неньку - Україну воювали.

                                      Щоб діти й внуки вільними були,

                                      Й кістки їх у в*язницях не гнили,

                                      Земля, щоб наша рідна процвітала,

                                      І сила вража духу не зламала.

                                      Даремно вороги тіц сподівались,

                                      Що люди українські їх злякались

                                      На полях битви тисячами полягали,

                                      А рідну батьківщину врятували.

                                      Часи війни минули вже безслідно,

                                      В очах лиш ветеранів їх ще видно,

                                      Вони  таки стояли до останку,

                                      Й побачили проміння того ранку

                                      Коли настала бажана та мить

                                      Злий ворог вже втомивсь й від них

                                      біжить,

                                      Лишилось їх вже зовсім не багато,

                                      І пам*ятати про їх подвиг нам всім  

                                      варто !