15 жовтня у читальному залі бібліотеки пройшла зустріч з поетесою Любов*ю Димченко. На зустріч з майстром поетичного слова завітали учні ПТУ № 6.
Любов Димченко - корінна крюків*янка. За фахом - економіст, одна з мільйонного українського жіноцтва, а за покликом серця - поетка. І до нас вона йде з відкритим серцем, несучи в дарунок свої поетичні рядки.
Діапазон її творчості - широкий і багатогранний. У своїх ліричних творах Любов Димченко постає замріяною жінкою, закоханою в рідний край. Їй дорогі і давні Дніпрові пороги, і осінній журавлиний ключ, багрянці осені і сіра злива. Та вдуші автора не лише замилування, в ній нуртують болісні проблеми - хто ми є на Землі? Навіщо, куди і для чого прямуємо? Чому стільки сумного навкруги? таких мотивів у поезіях вгадується чимало - їх диктує сьогодення.
А ще Любов Димченко - спражня українка і патріотка . З болем пише вона про патріотів майданних, про гіркоту втрат і бездонність сподівань українців, про розчарування владою ... Словом, про те, що ми всі сьогодні переживаємо.
В її жилах вирує кров давня, козацька, тому у багатьох творах - козацькі образи. Доречною до тематики козацтва став перегляд "Лицарі волі"
Зустріч з поетесою пройшла просто і невимушено. Слухачі ще довго не відпускали Любов Анатоліївну, разом переглядали виставку "Кременчук говорить римою", спілкувалися, робили фото на згадку.
Любов Димченко - корінна крюків*янка. За фахом - економіст, одна з мільйонного українського жіноцтва, а за покликом серця - поетка. І до нас вона йде з відкритим серцем, несучи в дарунок свої поетичні рядки.
Діапазон її творчості - широкий і багатогранний. У своїх ліричних творах Любов Димченко постає замріяною жінкою, закоханою в рідний край. Їй дорогі і давні Дніпрові пороги, і осінній журавлиний ключ, багрянці осені і сіра злива. Та вдуші автора не лише замилування, в ній нуртують болісні проблеми - хто ми є на Землі? Навіщо, куди і для чого прямуємо? Чому стільки сумного навкруги? таких мотивів у поезіях вгадується чимало - їх диктує сьогодення.
А ще Любов Димченко - спражня українка і патріотка . З болем пише вона про патріотів майданних, про гіркоту втрат і бездонність сподівань українців, про розчарування владою ... Словом, про те, що ми всі сьогодні переживаємо.
В її жилах вирує кров давня, козацька, тому у багатьох творах - козацькі образи. Доречною до тематики козацтва став перегляд "Лицарі волі"
Зустріч з поетесою пройшла просто і невимушено. Слухачі ще довго не відпускали Любов Анатоліївну, разом переглядали виставку "Кременчук говорить римою", спілкувалися, робили фото на згадку.
Немає коментарів:
Дописати коментар