місія

Місія бібліотеки - бути справжнім інформаційним та культурним центром у мікрорайоні, популяризувати знання, забезпечувати дозвілля мешканців .

середа, 4 червня 2014 р.

Дивовижне і чудове ім*я Пушкін

У червні 2014 року виповнюється 215 років з дня народження Олександра Сергійовича Пушкіна (06.06.1799р.) – видатного російського письменника, поета, драматурга.


Олександр Сергійович Пушкін був тісно пов’язаний не тільки з Україною, а й з українськими письменниками, поетами, громадськими діячами.
Дружина поета, Наталія Гончарова, була правнучкою знаменитого українського гетьмана Петра Дорошенка. Письменник відвідував Ярополець і могилу гетьмана у 1833.
Пушкін був у близьких стосунках із українцями М. Маркевичем, М.Максимовичем, Д. Бантишем-Каменським, Орестом Сомовим, допомагав М. Гоголеві увійти в російську літературу. Він цікавився українським фольклором, мав у себе «Опыт собрания древних малороссийских песней» М. Цертелева,«Малороссийские песни» М. Максимович  та його ж таки «Малороссийские народные песни», «Запорожскую старину» І. Срєзнєвського, однак українська народна образність не знайшла майже ніякого відбитку в його творчості.
Перебування під час заслання в 1820—1824 в Катеринославi та Одесі, відвідування Києва, Кам'янки біля Білої Церкви, помістя Родзянків на Полтавщині, Бовтишки на Кіровоградщині познайомило Пушкіна з українським національним життям і природою України.
П. Куліш підкреслював значення Пушкіна для української літератури. Пушкін впливав на неї як вишуканістю свого поетичного слова, так і великодержавною російською ідеологією. Шевченко своєю поемою «Сон» («У всякого своя доля») пристрасно заперечив пушкінську апотеозу Петербургу в поемі «Мідяний вершник».
Пушкіна перекладали на українську мову, починаючи з 1829 р.  Найкращі переклади 19 — початку 20 століття належать Л. Боровиковському, М. Старицькому, І. Франкові, М. Вороному. Серед радянських перекладачів найвизначніші П. Филипович, М. Зеров, М. Рильський, М. Бажан, М. Терещенко, Н. Забіла, В. Свідзінський.
Із творчістю Пушкіна був добре ознайомлений Т. Шевченко. Його вірші він цитував напам'ять і декотрі з них  відображаються і в його власній творчості. Високо оцінювали російського поета І. Франко, Ю. Федькович, Панас Мирний.
Водночас Пушкін у період свого південного заслання був тісно пов'язаний із Україною, жив у Катеринославі, Кам'янці, Одесі, бував у Києві, Тульчині. Йому були добре знайомі українська народна поезія й історія. В бібліотеці Пушкіна були збірники, в яких містилися українські народні пісні, в тому числі М. Цертелєва, М. Максимовича, П. Лукашевича. Київська давнина відображена у його поемах «Руслан і Людмила», «Русалка», у «Пісні про віщого Олега». Полтавськими і київськими мотивами пройняті рядки поеми «Полтава».
Драматичні твори Пушкіна («Борис Годунов», «Камінний гість», «Маленькі трагедії») йдуть на сценах українських театрів. Широко представлені в репертуарі театрів написані за творами Пушкіна опери «Руслан і Людмила» М. Глинки, «Русалка» О. Драгомижського, «Борис Годунов» М. Мусоргського, «Євгеній Онєгін» і «Мазепа» П. Чайковського, «Алеко» С. Рахманінова, балети «Мідний вершник» Р. Глієра, «Бахчисарайський фонтан» Б. Асаф'єва й ін. За творами Пушкіна українські композитори створили опери «Дива дивні» — В. Птушкін і «Золота рибка» — Г. Юсим, симфонію-поему «Прощання» — В. Бібик й ін.
Музеї Пушкіна існують в Одесі та Кам'янці, пам'ятники поетові — в Одесі, Києві, Кам'янці , Феодосії, Харкові, Тернополі тощо.

До ювілею письменника до уваги  користувачів бібліотеки запропонована поетична книжкова виставка "Дивовижне і чудове ім*я Пушкін". Це своєрідна виставка - інсталяція, яка з першого погляду привертає до себе увагу, занурює у романтичну атмосферу світського життя , торкає найтонші струни душі.





















неділя, 1 червня 2014 р.

Віртуальна книжкова виставка

До Дня слов*янської писемності і культури завідуючою бібліотекою Кузьминською О.В. та провідним бібліотекарем Клименко Т.А. була створена віртуальна книжкова виставка "ІСТОРІЯ ПОКОЛІНЬ В УКРАЇНСЬКІЙ ПРОЗІ". Представляємо виставку до уваги.


субота, 24 травня 2014 р.

КОБЗАР ЄДНАЄ УКРАЇНУ

Під такою назвою у бібілотеці  представлена книжкова виставка в рамках святкування 200- річного ювілею Кобзаря. Виставка присвячена Національній премії імені Тараса Шевченка, яка є  найпрестижнішою премією України. 

Премія була заснована 20 травня 1961 Постановою Ради Міністрів України як республіканська премія імені Тараса Шевченка. Згідно з постановою, цією премією нагороджувалися діячі літератури, художнього мистецтва, музики, театрального мистецтва та кінематографії.

Вперше премія була вручена 9 травня 1962. Першими диплом і звання лауреатів отримали Павло Тичина, Олесь Гончар і Платон Майборода. Грошова премія лауреата в ті часи становила 2500 рублів.

У 1969 році республіканська премія була перейменована в «Державну премію УРСР імені Т. Г. Шевченка». А 22 червня 2000 премії було присвоєно статус найвищої нагороди України згідно з Указом Президента України № 808/2000 з назвою «Національна премія України імені Тараса Шевченка».

Положення про Національну премії України імені Тараса Шевченка

Премія присуджується Указом Президента України. Цією премією нагороджуються громадяни за видатні досягнення в галузі літератури і мистецтва, публіцистики та журналістики і істотний внесок у розвиток культури. Щорічно може присудити не більше десяти Національних премій. Висунення робіт для присудження премії здійснюється з моменту їх публікації протягом останніх п’яти років, але не раніше ніж за півроку до їх висунення.

Твори та роботи на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка представляють Міністерство культури і туризму України, Національна академія наук України, Академія мистецтв України, творчі спілки України та літературно – мистецтвознавчі об’єднання України. Премія може присуджуватися громадянам України, інших держав та особам без громадянства.

Національна премія присуджується авторові чи виконавцеві один раз протягом життя. Їм вручається диплом лауреата премії та Почесний знак лауреата. Величина грошової премії встановлюється щорічно Указом Президента України .

Виставка налічує 3 розділи, де розповідається про історію створення премії, розповіді про лауреатів премії. Окремий розділ виставки, "НАДИХАЛА ЇХ ЗЕМЛЯ ПОЛТАВСЬКА", присвячений нашим землякам, які удостоїлися честі стати лауреатами премії.












вівторок, 20 травня 2014 р.

СПІВЕЦЬ УКРАЇНСЬКОЇ СЛАВИ І ВОЛІ

Унікальна творчість Тараса Шевченка та його подвижницьке життя зробили його постать одним із найпотужніших, найпривабливіших і найвідоміших символів України та українського народу. Елементом культу Шевченка стали щорічні відзначення не тільки дня його народження — 9 березня, але й смерті — 10 березня та перепоховання — 22 травня.

...В останні роки життя письменник почував себе дуже погано — здоров'я було зруйноване десятирічною солдатською каторгою. Лікарі підтвердили безнадійний стан хворого. 26 лютого (10 березня) 1861 року о 5 год. 30 хв. в Петербурзі Шевченка не стало.

Звістка про смерть блискавкою розійшлася не тільки по всьому Петербургу, але й по всіх куточках України. 28 лютого Петербург ховав Шевченка на Смоленському православному кладовищі. В той же день петербурзька українська громада прийняла ухвалу про те, щоб тлінні останки поета, згідно з його заповітом, перевезти на Україну. Дозвіл було одержано в кінці квітня 1861 року.

У петербурзькій землі Шевченко пролежав лише два місяці. 26 квітня домовина була викопана, перенесена через увесь Петербург до Московського (Миколаївського) вокзалу і залізницею потрапила до Москви. Далі до Києва труну везли поштовим трактом через Серпухов, Тулу, Орел, Глухів, Батурин, Борзну, Ніжин, Козелець, Бровари. У Києві труну поставили в церкві Різдва на Подолі. Попрощатися з великою Людиною приходили десятки тисяч киян.

8 травня пароплав «Кременчуг» з прахом митця відбув з Києва до Канева, де в Успенському соборі відбулася багатолюдна панахида. 10(22) травня 1861 року ввечері Шевченка поховали на Чернечій (тепер — Тарасовій) горі поблизу Канева.

У 1939 році тут було споруджено великий пам'ятник із постаттю Шевченка, вилитої з бронзи і встановленої на постаменті на терасі великої вежі.

І вже більше ніж 70 років Він, що сам себе закляв, стоїть над Дніпром і над широкополими ланами обох його берегів і спостерігає над «вкраїною милою»...

  У рамках заходів до Року Шевченка ,у бібліотеці протягом року діє книжкова виставка, присвячена життю і творчості великого генія "Співець української слави і волі". На виставці представлені розділи, які розкривають Шевченка як поета та прозаїка, окремий розділ присвячений Шевченкові - художникові, де представлені репродукції картин, написаних Тарасом Григоровичем. 












четвер, 15 травня 2014 р.

ЗБОРИ ГРОМАДСЬКОСТІ

 15 квітня у бібліотеці спільно з радою громадського самоврядування мікрорайону № 13 відбулися збори громадськості , щодо роз*яснень змін до Конституції України на реалізацію Реформи місцевого самоврядування та курсу Уряду на децентралізацію влади в Україні. Роз*яснення провела голова ради громадськості мікрорайону Погужельська Н.І. Працівниками бібліотеки був підготовлений перегляд на дану тематику.

Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України підготовлено пропозиції щодо змін до Основного Закону (Конституції) України.
Пропозиції підготовлені на реалізацію реформи місцевого самоврядування, Концепцію якої було схвалено Урядом 1 квітня 2014 р. Необхідність таких змін обумовлена тим, що саме Конституція визначає основи системи влади, і без відповідних змін провести реформу неможливо.
Основні зміни передбачають:
- запровадження трьохрівневої системи адміністративно-територіального устрою України – область, район, громада з повсюдністю місцевого самоврядування;
- передачу функцій виконавчої влади від місцевих адміністрацій виконавчим органам рад відповідного рівня;
- розподіл повноважень між органами місцевого самоврядування за принципом субсидіарності і наділення саме громад максимально широким колом повноважень;
- чітке забезпечення повноважень органів місцевого самоврядування необхідними фінансовими ресурсами, в тому числі через їх участь в загальнодержавних податках;
- ліквідація державних адміністрацій і створення натомість державних представництв з тільки контрольно-наглядовими і координаційними, а не виконавчими функціями.

Пропозиції щодо змін до Основного закону підготовлені Мінрегіоном на основі:
а) положень Європейської Хартії місцевого самоврядування;
б) пропозицій вітчизняних експертів (напрацювання Конституційної асамблеї, Конституційної комісії парламенту, груп експертів в області конституційного права і місцевого самоврядування);
в) з врахуванням позиції польських експертів, яукі мають успішний досвідвпровадження реформ місцевого самоврядування.











вівторок, 13 травня 2014 р.

Україна в Європейській родині


З 2003року в третю суботу травня, згідно наказу Президента,  в Україні відзначається День Європи. 

Три з половиною десятиліття тому на Міланському саміті лідери ЄС вирішили увічнити день проголошення Декларації про об*єднання країн, та щорічно відзначати" День Європи". У цей день жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту.

У 2014 році день Європи припадає на 17 травня, і саме до цієї дати сьогодні у бібліотеці відбулася веб-експедиція по країнам Європи "Україна в Європейській родині". Головною метою нашої віртуальної подорожі стало: поглибити знання про країни, які входять до складу ЄС; підкреслити належність нашої країни до європейських народів і безперечність її європейського вибору; поважати національні, культурні надбання інших народів.

Спочатку ведуча Яблуновська В.В. надала коротеньку історичну довідку про створення ЄС, потіт присутні на заході учні ЗОШ № 22 в оригінальний спосіб знайомилися між собою. Також учні залюбки брали участь у різноманітних іграх та вікторинах. Паралельно з цим демонструвалися відеорозповіді про Італію, Польщу, Францію.  Учні , які вже мали нагоду подорожувати країнами ЄС , цікаво та змістовно розповідали про культурні надбання країн де побували, про рівень життя в цих країнах, про вищу та середню освіту в них.

Для учасників заходу представлений книжковий перегляд. Захід пройшов у невимушеній, дружній обстановці. 














середа, 7 травня 2014 р.




Хроніко-історична подорож дорогами війни «Полум’ям подвигу вашого наші горять серця»

         Щороку в травні ми відзначаємо День перемоги. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941-1945 років. Не щезне з пам’яті людської, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу - його битва, його перемога над фашизмом. Година мужності, яка відбулася у бібліотеці-філії №3, присвячена пам’яті жертв Другої світової війни - це лише маленька часточка великої данини пошани полеглим.
                   Особливо цінними є спогади свідків війни. Все менше їх залишається в життєвому строю. На зустріч з учнями 10 класів гімназії №6 завітала користувачка бібліотеки Дядіністова Інна Григорівна – дитина війни. Вона розповіла історію своєї сімї, про своє загублене війною дитинство. Особливо цікавою виявилася виставка особистого архіву документів воєнних часів виступаючої – це і листи з фронту її батька,похоронки,подяки,
свідоцтва про участь в боях за Сталінград, воєнні фотокартки.
         У бібліотеці була організована книжкова виставка-панорама «За датами імена, за іменами – історія», на якій представлена література про воєнне лихоліття. Огляд літератури та історичну довідку надала завідуюча бібліотекою Кузьминська Олена Віталіївна.
         Документи представлені на двох виставках допоможуть молодому поколінню знати правду про страшну війну.
         Учні з зацікавленістю розглядали експонати виставки, задавали запитання, записувалися до бібліотеки та брали книги про війну додому. Знання справжньої історії дозволить винести з неї уроки, позитивне прийняти, негативне не повторити.
         Ми повинні пам’ятати подвиг, безцінну самопожертву учасників Великої Вітчизняної війни – борців з фашизмом. Людей, які перенесли чорний морок окупації, тих, хто самовіддано працював в тилу для перемоги, тих, хто перебував в рабстві за кордоном. Ми повинні пам’ятати їхній подвиг, берегти в пам’яті їхні імена.